підкидати

підкидати
-а́ю, -а́єш і рідко підки́дувати, -ую, -уєш, недок., підки́нути, -ну, -неш, док., перех.
1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди нерівною дорогою, від лихоманки, сміху і т. ін.). || безос.
2) Кидати, закидати під що-небудь.
3) що, чого, рідко без додатка. Класти, кидати, звичайно додаючи до чого-небудь. || чим, безос. || розм. Посилати, включати і т. ін. додаткові сили, нових людей. || розм. Привозити, приносити швидко або ще трохи, додатково. || у сполуч. зі сл. слово, жарт і т. ін., також без додатка, розм. Казати що-небудь, звичайно додаючи до сказаного кимсь. || У картярській грі – давати для бою карту.
4) Потай кидати, класти, залишати де-небудь або комусь, у когось із метою нашкодити, залякати і т. ін. || безос. || Навмисно залишити десь, у когось, відмовляючись від материнства (про немовля).
5) розм. Те саме, що підвозити 1).
6) розм. Подавати допомогу, наділяючи харчами, грішми тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "підкидати" в других словарях:

  • відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… …   Український тлумачний словник

  • повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… …   Український тлумачний словник

  • попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) …   Український тлумачний словник

  • відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… …   Словник синонімів української мови

  • підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… …   Словник синонімів української мови

  • відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підкидати — дієслово доконаного виду підкидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»